- туркотливий
- -а, -е.1) Який туркоче, має властивість туркотати (туркотіти).2) Низький, переливчастий (про звуки, голос).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
туркотливий — [туркотли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
туркотливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
туркотливість — вості, ж. Властивість за знач. туркотливий … Український тлумачний словник
туркотливо — Присл. до туркотливий 2) … Український тлумачний словник